Явління образу сталося в 1878 році. Одержимий недугою пияцтва селянин Єфремовського повіту Тульської губернії, заслужений відставний солдат пропивав усе, що знаходив у своєму будинку, і практично дійшов до жебрацького стану. Від непомірного пияцтва в нього віднялися ноги, але пити він не переставав.

І ось, цьому зовсім вже занепавшому чоловікові одного разу уві сні з'явився старець, який звелів іти в монастир міста Серпухова і відслужити перед іконою Божої Матері «Невипивана Чаша» молебень, після чого він буде зцілений від згубної недуги.

Без копійчини в кишені, не володіючи ногами, селянин не ризикнув вирушити в подорож. Але святий старець з'явився йому вдруге, втретє і вже настільки грізно наказав виконати повеління, що нещасний п'яниця негайно відправився в дорогу, долати яку йому довелося йдучи на четвереньках.

Відео дня

Прийшовши в монастир, він розповів про свої сновидіння. Стражденний попросив відслужити молебень. Але ніхто в монастирі не знав ікони Божої Матері з такою назвою.

Тоді комусь прийшла думка: а чи не та це ікона Богородиці, яка висить у проході з храму в ризницю із зображенням чаші. І яке ж було здивування всіх, коли на зворотному боці ікони дійсно побачили напис: «Невипивана Чаша».

Знаменно було і те, що, поглянувши на ікону преподобного Варлаама, учня святителя Московського Олексія, селянин відразу ж впізнав того старця, який з’являвся йому уві сні. З Серпухова він повернувся цілком здоровим.

Звістка про дивовижне прославлення ікони Божої Матері швидко поширилася не тільки в Серпухові, але і по всій Росії. Одержимі пристрастю пияцтва, їх рідні і близькі поспішали до чудотворної ікони з молитвою про зцілення від недуги, і багато, дуже багато людей, приходило вже для того, щоб подякувати Богородиці за Її милість.

У даний час у відродженому Серпуховському Висоцькому монастирі щонеділі по закінченні Божественної літургії звершується молебень з акафістом і водоосвяченням, за яким поминають імена тих, хто страждає пияцтвом.

Тропар

Днесь притецем вернии к Божественному и пречудному образу Пресвятыя Богоматери, напояющей верных сердца небесною Неупиваемою Чашею Своего милосердия и людем верным чудеса показующей. Яже мы видяще и слышаще духовно празднуем и тепле вопием: Владычице премилостивая, исцели наша недуги и страсти молящи Сына Твоего Христа Бога нашего спасти души наша.