Староруська ікона Божої Матері називається так тому, що вона довгий час перебувала в місті Стара Русса Новгородської губернії, куди була принесена ще греками з Ольвіополя в перші часи християнства на Русі, де й пробула до XVII століття.
На іконі зображено Богородицю, на її лівій руці сидить немовля, погляд звернений до Пречистої Діви.
У 1571 році, коли в Тіхвині вибухнула епідемія чуми, ікону було вирішено передати на час тихвинським парафіянам, щоб вони здійснювали молебні перед староруською іконою Божої Матері про припинення хвороби. Після припинення мора, тихвинці не захотіли повертати ікону, і вона пробула в Тіхвині майже 300 років.
Лише в XVIII столітті було дозволено зробити список, який 4 травня 1768 року було відправлено в Стару Руссу. На честь цієї події було встановлено свято.
У 1888 році оригінал був повернутий староруссцям.
У часи радянської влади всі коштовності, якими була обвішана ікона, розграбували, а сам образ передали до краєзнавчого музею.
Під час Великої Вітчизняної війни ікона зникла.
Нині в Георгіївській церкві міста Стара Русса знаходиться самий достовірний список цієї ікони Богоматері.
