Неділя,
20 серпня 2017
Наші спільноти

15 травня – день пам'яті святителя Афанасія, патріарха Константинопольського, Харківського і Лубенського чудотворця

Стійкість у Православ'ї, благочестя і турбота про паству завжди вирізняли патріарха Афанасія. Святість його життя і високе благочестя були відомі в усьому християнському світі, а натхненні проповіді і тлумачення Святого Письма незмінно збирали велику аудиторію.

Святитель Афанасій, патріарх Константинопольський походив зі знатного роду, пов'язаного з династією Палеологів. До 26 років юнак жив на Криті, який був під владою венеціанців. Він отримав прекрасну освіту в монастирі Аркадіу.

Святість його життя і високе благочестя стали відомі за межами обителі. У 1631 році він був висвячений на митрополита Фессалонікійського. Його натхненні проповіді і тлумачення Святого Письма завжди збирали велику аудиторію. Згодом він присвятив себе проповіді християнства. Стійкість у Православ'ї, благочестя і турбота про паству завжди вирізняли Афанасія.

У лютому 1634 року Афанасій був обраний на і посаджений на патріарший престол 25 березня. Уже через кілька днів він поступився престолом Кирилу Лукарісу, який повернувся із заслання.

По своєму вторинному усуненню в 1635 році святий Афанасій поїхав в Італію, жив в Анконі і Венеції.

Святитель працював на Афоні у влаштованій ним самим келії, де згодом виник руський Андріївський скит, святинею якого була особиста ікона патріарха, яка називається «У скорботах і печалях Втіха».

Влітку 1652 року втретє святитель Афанасій зайняв престол на кілька днів. 8 жовтня 1652 року назавжди покинув Константинополь. 22 квітня 1653 року був прийнятий у Москві царем Олексієм Михайловичем. На прохання патріарха Никона, святитель Афанасій написав «Чин архієрейського здійснення літургії на Сході», який ліг в основу московського виправленого друкованого «Чиновника архієрейського служіння».

У кінці грудня 1653 року виїхав з Москви в Молдавію, щоб прибути в Миколаївський монастир у Галаці. У лютому 1654 року святий Афанасій залишився в Мгарському монастирі біля Лубен, де 5 квітня преставився. Він був похований сидячим на троні під амвоном Преображенського храму монастиря ігуменом обителі.

1 лютого 1662 року, відбулося набуття нетлінних мощей святителя в присутності Газського митрополита Паїсія Лигаріда який, за його словами, бачив Афанасія в сонному видінні.

Офіційне вшанування було прийнято в Руській Церкві наприкінці XIX століття. У 1922 році собор, включаючи срібний трон святителя, був розграбований. У 1930-ті мощі святителя були перенесені в Харків. З 1947 року і понині нетлінні останки знаходяться у Свято-Благовіщенському соборі міста Харкова.

Тропар

Премудростию учений твоих царствующий град просветив, тьму неведения еретического разгнал еси, преблаженне; твое благословение земли Российстей принесл еси, отче наш, святителю Афанасие, идеже скончав течение твое, на крилех чистоты возлетел еси в Небесное Царство. Моли Христа Бога непрестанно о душах наших.

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку