Святий апостол Марк народився в Єрусалимі і приходився апостолу Варнаві племінником.
У ніч хресних страждань Христа Марк, будучи юнаком, слідував за Ним.
Після Воскресіння Христового, Марк став учнем апостола Петра. Він заснував Церкву в Єгипті і був першим єпископом в Олександрії, де було покладено початок християнському училищу.
З проповіддю Євангелія апостол подорожував у Лівії, Нектополі, відвідав внутрішні області Африки. Також він відвідав апостола Павла в Римі, де той перебував в ув'язненні.
За переказами, тут апостол Марк написав євангеліє для віруючих язичників.
Стародавні церковні письменники свідчать, що євангеліє від Марка є коротким записом проповіді та оповідань апостола Петра.
Повернувшись до Олександрії, апостол зміцнював віруючих, протидіючи язичникам, що розпалило їхню ненависть.
Святий Марк, передбачаючи свій кінець, поспішив залишити після себе наступників – єпископа Ананію і трьох пресвітерів.
Незабаром язичники напали на апостола під час богослужіння, побили його, волочили вулицями міста і кинули в темницю. Вночі йому явився Спаситель і осяяв його.
Вранці натовп язичників знову варварськи потягнув апостола Марка на суд, але по дорозі святий євангеліст помер зі словами: «В руки Твої, Господи, віддаю дух мій».
Тропар
У верховнаго Петра научився, апостол Христов был еси и, яко солнце, странам возсиял еси, Александриом удобрение быв, блаженне: тобою Египет от прелести свободися, евангельским твоим учением просвещ вся, яко свет, столп церковный. Сего ради твою память чтуще, светло празднуем, Марко Богогласе, моли тобою благовестимаго Бога да согрешений оставление подаст душам нашим.
