Преподобний Зосима народився в селі Толвуя, на березі Онезького озера.
Рятуючись на помор'ї, на гирлі річки Суми, він зустрівся з ченцем Германом, який до того жив з преподобним Саватієм на Соловецькому острові.
Прибувши на цей острів у 1436 році, вони побудували собі дерев'яну келію, де стали жити й трудитися заради Слави Божої.
Незабаром до отця Зосими почали стікатися учні, які побудували храм і обитель, а потім обрали Зосиму своїм ігуменом.
У 1465 році преподобний переніс мощі святого Саватія з річки Виги у свою обитель.
Святий помер в 1478 році.
Він був канонізований церковним собором 1547 року.
8 серпня 1566 року його мощі були перенесені в приділ соборного храму, присвячений преподобним Зосимі і Саватію.
Тропарь
Изволением Божественного разума вселился еси в пустыню и тамо, вперив ум твой в Небесныя обители, равно Ангелом житие на земли пожив, в молитвах, и трудех, и пощениих образ был еси твоим учеником. Отонудуже Бог, видя твое благое изволение, умножи тебе чада в пустыни, слез твоих теченьми напаяемей. Но, яко имея дерзновение к Богу, поминай стадо, еже собрал еси, мудре, и не забуди, якоже обещался еси, посещая чад твоих, Зосимо преподобне, отче наш.
