Преподобний Герасим був родом з Малої Азії. Після прийняття чернецтва преподобний пішов у глиб Фіваїдської пустелі, територія сучасного Єгипту.
Близько 450 року святий Герасим прийшов у Палестину і оселився біля Йордану, де заснував монастир.
В обителі преподобний встановив суворі правила. П'ять днів на тиждень інок проводив на самоті, займаючись рукоділлям і молитвою. У ці дні пустельники не їли вареної їжі і навіть не розводили вогонь, а харчувалися сухим хлібом, корінням і водою. У суботу та неділю всі збиралися в монастир до Божественної літургії і причащалися Святих Христових Таїн.
Після обіду, взявши із собою запас хліба, коріння, води і оберемок гілок фінікової пальми для плетіння кошиків, пустельнии поверталися у свої убогі і розрізнені келії. Кожен мав тільки зношений одяг і рогожу, на якій спав. Йдучи з келії, двері не замикали, щоб кожен, хто приходив, міг увійти задля того, щоб відпочити або взяти необхідне.
Сам преподобний показував високий приклад подвижництва. У Великий піст він не їв нічого до самого світлого дня Воскресіння Христового, коли причащався Святих Таїн.
Йдучи на весь Великий піст у пустелю, преподобний брав із собою блаженного Киріака, свого улюбленого учня.
Преподобний Герасим помер мирно, оплаканий братією і учнями.
До самої смерті преподобному Герасиму допомагав у його трудах лев, який після смерті старця помер на його могилі і був заритий поруч із труною святого.
Тропар
В тебе, отче, известно спасеся, еже по образу: приим бо крест последовал еси Христу, и дея учил еси презирати убо плоть, преходит бо, прилежати же о души, вещи безсмертней; темже и со Ангелы срадуется, преподобне Герасиме, дух твой.
