Святитель Порфирій, архієпископ Газський, народився близько 346 року у Фесалоніках, у Македонії.
Його батьки були заможними людьми, і це дозволило юнакові отримати гарну освіту.
У двадцять п'ять років він залишив батьківщину і відправився в Єгипет, де жив і працював на горі Нітрійській під керівництвом преподобного Макарія Великого.
Там він зустрівся з блаженним Ієронімом, який відвідували в той час єгипетські монастирі. І разом з ним вирушив до Єрусалиму на поклоніння святим місцям і Животворящому Хресту Господньому, після чого оселився в пустелі Йорданській для молитовного подвигу та заради посту.
Там святий Порфирій тяжко захворів. Для зцілення він вирішив іти до святих місць Єрусалиму. Одного разу, коли він у повному забутті лежав біля підніжжя Голгофи, Господь відвідав його в рятівному сновидінні. Прокинувшись, він відчув себе здоровим.
Незабаром Патріарх Єрусалимський висвятив святого Порфирія у пресвітерський сан і поставив зберігачем Чесного Древа Хреста Господнього. У той час святий Порфирій одержав свою частку батьківської спадщини - 4 тисячі золотих монет. Всі їх він роздав нужденним і на прикрасу храмів Божих.
У 395 році помер єпископ міста Гази в Палестині. Місцеві християни вирушили в Кесарію до митрополита Іоанна з проханням поставити їм нового єпископа. Господь вселив митрополиту закликати єрусалимського пресвітера Порфирія. Зі страхом прийняв подвижник святительський сан і зі сльозами відправився для виконання нового послуху.
За молитвами святителя відбувалися численні чудеса та зцілення.
Протягом 25 років архіпастир наставляв людей і преставився в похилому віці, в 420 році.
Тропар
Труды и болезни твоя, яже по благочестию, кто исповесть, отче? день бо и ночь не престал еси трудяся, дондеже от нечестия Газу очистив, благочестие насадил еси, тем яко всегда еси предстатель о стаде твоем, тако, святе Порфирие, моли Христа Бога да спасет души наша.
