Святий мученик Никифор жив у місті Антіохії Сирійській. У цьому ж місті мешкав священник на ім'я Саприкій, з яким Никифор був дуже дружний.
Якось вони посварились, і давні хороші відносини змінила ворожнеча і ненависть.
Через деякий час Никифор розкаявся і не раз просив через своїх друзів вибачення в Саприкія, але той не хотів пробачити його. Тоді Никифор сам прийшов до свого колишнього друга і гаряче просив вибачення, але Саприкій був невблаганний.
У цей час імператорами Валеріаном і Галієном було розпочато гоніння на християн, і одним з перших був викликаний на суд священник Саприкій. Він твердо сповідав себе християнином, витерпів катування за свою віру і був засуджений до смерті через усічення мечем. Коли його вели на страту, Никифор зі сльозами благав пробачення.
Саприкій навіть перед смертю не захотів пробачити свого брата-християнина. За це Господь забрав від Саприкія благодать, яка зміцнювала його весь цей час, і він раптом забоявся смерті і погодився принести жертву ідолам.
Тоді святий Никифор сказав катам: «Я християнин і вірую в Господа нашого Ісуса Христа, від Якого відмовився Саприкій. Карайте мене замість нього».
Відразу ж кати донесли про це правителю. Був наказ: Саприкія відпустити, а замість нього вбити мечем Никифора. Так сприйняв мученицький вінець святий Никифор.
Тропар
Мученик Твой, Господи, Никифор, во страдании своем венец прият нетленный от Тебе, Бога нашего, имеяй бо крепость Твою, мучителей низложи, сокруши и демонов немощныя дерзости. Того молитвами спаси души наша.
