Преподобний Єфрем Печерський, єпископ Переяславський, до свого постригу у чернецтво був скарбником і завідував господарством при дворі великого князя київського Ізяслава Ярославича.
Юнак отримав благословення святого Антонія Печерського і був пострижений ігуменом Никоном. Роздратований князь зажадав, щоб Єфрем повернувся додому, погрожуючи йому ув'язненням у темницю і знищенням монастирських печер.
Преподобний Антоній з братією вийшов з монастиря і вирішив перейти в інше місце. Проте Ізяслав Ярославич прислухався до порад великої княгині і зняв опалу з монастиря.
Святий чернець Єфрем був змушений піти. Він поїхав до Константинополя і оселився там в одному з монастирів. Перебуваючи в Константинополі, святий Єфрем, на прохання преподобного Феодосія, списав Студійський устав і переслав його до Києва. Преподобний Феодосій запровадив його у своєму монастирі.
Після 1072 року Єфрем був поставлений єпископом Переяславським і носив титул митрополита.
Він прикрасив Переяслав багатьма чудовими храмами й суспільними будинками, за грецьким зразком побудував навколо міста кам'яні стіни. Він влаштував безкоштовні лікарні для бідних і подорожніх, організував кілька громадських лазень.
У 1091 році преподобний Єфрем брав участь у відкритті та урочистому перенесенні мощів преподобного Феодосія.
Святий помер у 1098 році. Преподобний Єфрем був похований в Антонієвих печерах Києво-Печерського монастиря.
Тропар
Духом горя путешествия к святым местом, странствовал еси в Греческую землю, святителю Ефреме, отнюдуже со многою пользою возвращаяся, устав святаго Студийскаго монастыря списав, аки некий многочестен дар, семо принесл еси, имже и днесь Церковь Российская управляема славит тебе, истиннаго о ней промысленника.