У знатних константинопольських громадян Ксенофонта і Марії було два сини: Аркадій та Іоанн. Будучи заможними людьми і посідаючи високе становище в суспільстві, Ксенофонт і Марія разом з тим були людьми простими і добрими.
Коли їхні сини виросли, подружжя вирішило дати їм гарну освіту. З цією метою вони відправили їх на кораблі в м. Бейрут (столиця сучасного Лівану). Проте корабель не прибув у місце призначення, оскільки зазнав аварії.
І хоча Аркадій та Іоанн залишилися живі, вони не змогли знайти один одного. Засмучені гаданою втратою, брати вирішили присвятити свої життя Господу і прийняли чернецтво.
Минуло чимало часу, але батьки не втрачали надії побачити своїх дітей. Якось подружжя вирішило вирушити в паломництво святими місцями. Перебуваючи в Єрусалимі, вони зустріли своїх синів. Аркадій та Іоанн подвизалися в різних монастирях міста і за допомогою духоносного старця знайшли один одного лише за кілька днів до приїзду батьків.
Втішене подружжя дякувало Господу, Який промислительно з’єднав усю їхню родину. Решту життя преподобні Ксенофонт і Марія також вирішили присвятити Богові та прийняли чернецтво.
Через певний час преподобні Аркадій та Іоанн вирішили посилити подвиги. Попрощавшись з батьками, вони пішли в пустелю, удостоївшись від Господа дару прозорливості.
Преподобні Ксенофонт і Марія залишилися в обителі. Подвизаючись у безмовності та суворому пості, вони отримали від Бога дар чудотворення.
