Святий Полієвкт був язичником і служив вояком при імператорі Декії. У нього був близький друг-християнин, якого звали Неарх. Коли почалося гоніння на християн, Неарх якось сказав Полієвкту: "Друже, ми скоро розлучимось з тобою, мене заберуть на муки, а ти, швидше за все, відмовишся від дружби зі мною". Полієвкт відповів йому, що бачив уві сні Христа, Який зняв з нього одяг і надів інший, світлий. "З цієї хвилини, - сказав він, - я готовий служити Господу Ісусу Христу".
Святий Полієвкт вийшов на міську площу, розірвав царський указ про обов'язкове поклоніння ідолам, який там висів, і вибив з рук жерців ідолів, яких вони несли.
Його тесть, правитель Фелокс, якому доручили виконати царський наказ, прийшов у жах від вчинку святого Полієвкта і заявив, що тепер він повинен буде померти. "Іди, прощайся з дружиною і дітьми", - сказав він.
Прийшла дружина і стала в сльозах благати чоловіка відмовитися від Христа, але святий Полієвкт залишився при своєму рішенні і схилив свою голову під меч ката і хрестився у власній крові в 259 році.
За часів святого рівноапостольного імператора Костянтина в Мелітіні був побудований храм в ім'я святого мученика Полієвкта.
Як на Сході, так і на Заході мученик Полієвкт вшановується як охоронець клятв і договорів.
Тропар
Мученик Твой, Господи, Полиевкт, во страдании своем венец прият нетленный от Тебе, Бога нашего, имеяй бо крепость Твою, мучителей низложи, сокруши и демонов немощныя дерзости. Того молитвами спаси души наша.
