Апостол Іоанн, один з 12 найближчих учнів Христа, автор Євангелія, Книги Одкровення і трьох послань, які увійшли до Нового Завіту, був тим, кому розіп'ятий на хресті Ісус доручив піклуватися про Діву Марію. І Іоанн як люблячий син служив їй до її Успіння, нікуди не відлучаючись з Єрусалиму.
За переказами, після цього він, за випавшим йому жеребом, попрямував на проповідь у Малу Азію, взявши із собою учня Прохора. У місті Ефесі апостол заснував церковну громаду, яка стала однією з найбільш знаменитих ранньохристиянських громад.
Під час гоніння на християн при імператорі Доміціана апостол Іоанн був схоплений і засланий в ув'язнення на острів Патмос, а після смерті імператора повернувся в Ефес, де продовжив проповідувати, застерігаючи християн від виникаючих єресей. Там він написав своє Євангеліє.
Апостол Іоанн прожив понад 100 років, залишаючись єдиним живим свідком, навіч бачившим Ісуса Христа, і єдиний з апостолів помер природною смертю.
Шанування святого Іоанна Богослова почалося відразу після його кончини. Базиліка, зведена на його честь у Римі, відома також як "мати всіх церков християнських», так як вона перша була урочисто освячена папою Сильвестром I і дотепер залишається папською базилікою.
У день пам'яті апостола перед завершенням меси відбувається обряд освячення вина: за переказами святий Іоанн одного разу благословив чашу, в якій знаходилося отруєне вино, і воно очистилося від отрути. Яд - символ ненависті, а благословенне апостолом вино - символ любові, тому вино освячується, щоб пробуджувати в християнах взаємну любов.
