Преподобний Сава Сторожевський, Звенигородський чудотворець, дуже молодим прийшов в обитель преподобного Сергія Радонезького і прийняв від нього постриг у чернецтво.
Він був одним з перших учнів і помічників преподобного Сергія. Під керівництвом цього наставника преподобний Сава навчився багатьом християнським чеснотам
Святий харчувався тільки рослинною їжею, носив грубий одяг і спав на підлозі.
Подвижницьке життя преподобного Сави здобуло йому загальну любов. Незабаром він був поставлений у сан священика і призначений преподобним Сергієм духівником братії.
З благословення преподобного Сергія отець Сава став ігуменом обителі Успіння Божої Матері, яка була розташована на річці Дубенці.
У 1392 році братія Троїцького монастиря обрали преподобного Саву своїм ігуменом. Протягом шести років преподобний Сава ніс цей послух.
Князь Юрій Дмитрович Звенигородський вибрав преподобного Саву своїм духівником. На його прохання преподобний заснував біля Звенигорода нову обитель.
Святий прагнув до самоти і тому пішов на пустинне місце - гору Сторожевську. Там він побудував дерев'яний храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці і малу келію для себе.
У 1399 році преподобний заснував на Сторожевскій горі монастир і з батьківською любов'ю приймав усіх, хто приходив до нього.
За високе добродійне життя Господь прославив преподобного даром прозорливості.
Святий помер у глибокій старості в грудні 1406 року.
Його нетлінне тіло було відкрито 19 січня 1652 року. Багато хворих людей отримували зцілення від мощей преподобного.
Тропар
Пустыни явился еси доброе прозябение, преподобне: от юности бо изволил еси чистое житие, духовному твоему учителю последуя, и того учением ум к Небесным вперив, и стаду твоему премудр наставник показался еси; тем и Христос яко пресветла тя светильника чудесы обогати, Савво, отче наш, моли спастися душам нашим.
