Священномученик Авів, єпископ Некресський, є одним з тринадцяти сирійських отців святих, засновників грузинського чернецтва, які прийшли в Грузію в шостому столітті. На прохання грузинського царя Парсмана VI і католикоса Евлавія святий Авів прийняв сан єпископа й кафедру Некресську.
Перси, які захопили в той час Кахетію - територію Східної Грузії, повсюдно насаджували вогнепоклонство. Єпископ Авів з хрестом у руках ходив по містах і селах своєї єпархії й винищував усюди грубі забобони.
Дідойці та інші горці Кахетії, які жили по лівому березі річки Алазані, відмовилися від вогнеслужіння і увійшли в лоно Церкви Христової. Святитель Авів звернув у християнство і багатьох персів.
Перський сатрап, який жив у місті Рехи, був стурбований успішною проповіддю святителя, тому наказав схопити його і доставити до нього.
Святитель Авів по дорозі отримав лист і жезл від свого святого Симеона Стовпника Дивногірця, а також попрощався зі своїми сподвижниками - святим Зеноном Ікалтським і святим Шио Мгвімським.
Святитель Авів відмовився прийняти зороастризм. За наказом сатрапа, святителя нещадно били, після чого він мученицьки помер.
Тіло святого Авіва кинули на поживу диким звірам, але ні звірі, ні птахи не торкнулися святих мощей. Братія Самтавійської обителі з честю поховали їх у своїй обителі.
Мощі святого, прославлені зціленнями, були пізніше перенесені з Самтавійскої обителі до Мцхетського Самтаврського собору і покладені під престолом, де спочивають і понині.
