Святий мученик Меркурій Смоленський був слов'янином за походженням. Він був нащадком княжого роду з Моравії.
Меркурій виховувався в православ'ї, тому пішов зі своєї вітчизни на Русь де служив у війську смоленського князя. Святий воїн був строгим посником, незайманим і проводив довгі ночі в молитві.
У 1239 році війська татар підійшли до Смоленська, погрожуючи руйнуванням міста та його святинь. Паламарю, який вночі молився в храмі було видіння, щоб він передав Меркурію, що настав час для битви.
Воїн Христовий тієї ж ночі вирушив у татарський стан. Там він воював з ватажком татарського війська велетнем, який володів величезною силою, і потім убив його.
Розпочалась битва, під час якої татари бачили, як Меркурію допомагають юнаки у світлих шатах і якась Жінка.
Святий Меркурій був убитий у бою сином татарського велетня.
Жителі Смоленська з честю поховали тіло святого мученика в соборі на честь Успіння Пресвятої Богородиці.
Незабаром після своєї смерті, святий Меркурій з'явився у видінні тому самому паламареві і наказав повісити над гробом його зброю, обіцяючи смолянам постійну допомогу і заступництво у всіх скорботах і війнах.
Сьогодні в смоленськом кафедральному соборі зберігаються сандалі святого мученика Меркурія.
Тропар
Возсияв, яко звезда многосветлая, в соборней церкви пред пречистым и чудотворным образом Пречистей Богородицы, за Нюже и за град Смоленск пострада, многокозненнаго и богомерзкаго царя Батыя устраши, и сильнаго исполина победи, и люди удиви, душу свою, многострадальне Меркурие, за благочестие положи, яко Захариина и Авелева ясно вопиет твоя кровь ко Господу. И ныне молися за души наша.
