Святий великомученик Меркурій, скіф за походженням, служив вояком у римській армії. Імператори Декій і Валеріан видали закон, згідно з яким, християн можна було піддати смертній карі.
Вищезгаданий імператор Декій виступив у похід із військом проти варварів, які підступили в той час до кордонів імперії. Серед легіонерів був і Меркурій.
В одній з битв святому Меркурію з'явився ангел, який дав йому меч і сказав, що він здобуде перемогу, але з однією умовою: воїн не повинен забувати Господа. З цим мечем святий воїн пройшов крізь варварські орди, забезпечивши перемогу римлянам.
Вдячний імператор щедро нагородив святого Меркурія за хоробрість і зробив його воєначальником.
Воїну знову з'явився ангел, який нагадував йому, Ким була дарована перемога. Меркурій сповідував християнську віру і охрестився. Також він відмовився брати участь в урочистому жертвопринесенні язичницьким богам, за що був викликаний до імператора. Він відкрито назвав себе християнином, кинув до ніг імператора військовий пояс і мантію і відмовився від усіх почестей.
У в'язниці святому Меркурію ось вже втретє з'явився ангел, який зміцнив його достойно витерпіти всі муки.
Святого мученика розтягнули над вогнем, різали ножами, били батогами. Але кожен раз, коли його кидали в темницю вмираючим від ран, святий Меркурій отримував від Господа повне зцілення. Засуджений на смертну кару, святий удостоївся видіння Самого Господа.
Великомученика Меркурія обезголовили в Кесарії Каппадокійській.
Тропар
Мученик Твой, Господи, Меркурий во страдании своем венец прият нетленный от Тебе, Бога нашего, имеяй бо крепость Твою, мучителей низложи, сокруши и демонов немощныя дерзости. Того молитвами спаси души наша.
