Святий Никон був найближчим учнем і помічником преподобного Сергія Радонезького. В юному віці, молодий чоловік почув про ангельське життя преподобного Сергія і хотів наслідувати йому. Юнак прийшов до преподобного і просив, щоб його прийняли в число ченців.
Преподобний Сергій, передбачив у ньому майбутнього подвижника і, випробовуючи його смирення і терпіння, відіслав святого Никона до свого учня преподобного Афанасія Висоцького. Тут преподобний Никон навчався молитві, вивчав Священне Писання і зростав у чеснотах.
Возведений у сан ієромонаха, преподобний Никон повернувся в Троїце-Сергієву лавру і став улюбленим і близьким учнем преподобного Сергія. Вбачаючи духовну зрілість і досвідченість преподобного Никона, преподобний Сергій перед смертю призначив його своїм наступником.
Ставши ігуменом, преподобний Никон підтримував все, що було встановлено вчителем: любив молитву і піст, трудився нарівні з братією, про яку постійно з любов'ю піклувався.
За часів преподобного Никона 5 липня 1422 року, під час будівництва нового храму в ім'я Живоначальної Трійці, було відкрито нетлінні мощі преподобного Сергія Радонезького.
Після багатьох трудів і подвигів преподобний Никон помер 17 листопада 1426 року і був похований біля раки свого вчителя.
У 1560 році над могилою преподобного був збудований храм на його честь. Мощі преподобного Никона, які тут перебувають під гробницею, відокремлені від раки великого Сергія однією кам'яною стіною.
Тропар
Послушания добрый рачитель быв, преподобне Никоне приснопамятне, Церковь бо прекрасну Святыя Троицы в похвалу отцу твоему воздвигл еси. Темже и мы, чада твоя, любовию вопием ти: слава Давшему ти крепость, слава Венчавшему тя, слава Действующему тобою всем исцеления.
