Святитель Іона, архієпископ Новгородський, у миру Іван, рано залишився сиротою і був усиновлений однією благочестивою вдовою, яка жила в Новгороді. Вона дбала про виховання хлопчика і віддала його до школи. Блаженний Михайло Клопский, зустрів одного разу на вулиці Івана і передбачив, що він буде архієпископом Новгорода.
Іоанн прийняв постриг в Отенській пустелі, у п'ятдесяти кілометрах від міста, був ігуменом цієї обителі, звідки новгородці в 1458 році обрали його в архієпископи.
Святитель Іона користувався великою повагою в Москві, і в його святительство московські князі не зазіхали на незалежність Новгорода.
Архієпископ Іона побудував перший на новгородській землі храм на честь Преподобного Сергія Радонезького в 1463 році. Дбаючи про відродження традицій новгородської церковної старовини, він викликав у Новгород відомого упорядника житій святих Пахомія Логофета, який написав, на підставі місцевих джерел, служби і житія найбільш відомих новгородських святих.
До цього часу відноситься початок заснування Соловецького монастиря. Святитель Іона надав велику допомогу та сприяння влаштуванню обителі. Преподобному Зосимі він видав особливу грамоту, за якою віддавав, разом зі світською владою Новгорода, у володіння нової обителі весь Соловецький острів.
Після багатьох трудів святитель, відчуваючи наближення своєї смерті, написав духовний заповіт, в якому просив поховати його тіло в Отенській обителі.
5 листопада 1470 року, прийнявши Святе Причастя, святитель відійшов до Господа.
Тропар
Исправление веры, и образ кротости, и якоже сад посреде рая, преподобными делы твоими мир просвещаеши, и сего ради к мощем твоим любовию прикасаемся и верно вопием: предстани в помощь воспевающим память твою светоносную, отче Ионо, и моли спастися душам нашим.
