Преподобний Аврамій пустельник жив у селищі Хідана, недалеко від міста Едесси і був сучасником і співвітчизником преподобного Єфрема Сиріна.
Преподобний Аврамій почав важкий подвиг самотнього життя в розквіті своїх років. Він покинув батьківський дім і оселився в пустельному місці, далеко від спокус і проводив дні в безперестанній молитві.
Після смерті батьків святий відмовився від спадщини і просив рідних роздати його майно жебракам. Суворим подвижницьким життям, лагідністю і людинолюбством Аврамій привертав до себе багатьох людей.
Незабаром його віра зазнала серйозного випробування: він був призначений священиком в одне з язичницьких селищ Месопотамії. Три роки, не шкодуючи сил, преподобний трудився над просвітою язичників. Він зруйнував язичницьке капище і побудував Божий храм.
Ревному пастиреві було даровано щастя побачити завершення своїх праць: язичники увірували в Ісуса Христа, Сина Божого, і преподобний сам хрестив їх.
Виконавши священний обов'язок, Аврамій знову пішов у свою пустелю, де продовжував прославляти Бога.
Одного разу опівночі, коли святий Аврамій молився у своїй келії, раптом засяяло світло і почулися слова: "Блаженний ти, блаженний, як ніхто з людей!" Розгадавши вражі підступи, святий сказав: "Я - людина грішна, але сподіваюся на допомогу і благодать Бога мого і не боюся тебе". Іншого разу диявол з'явився перед святим в образі юнака, запалив свічку і почав співати псалом: "Блажені непорочні, які ходять шляхом Господнього закона". Зрозумівши, що це бісівська омана, перехрестився старець і запитав: "Якщо ти знаєш, що непорочні є блаженними, то навіщо ти турбуєш іх?" Супротивник відповів: "Я заважаю їм, щоб перемогти їх і відвернути від усякого доброго діла". На це святий сказав: "Ти можеш отримати перемогу над відступившими від Бога за своєю волею, а від люблячих Бога ти зникаєш, як дим від вітру". Після цих слів диявол зник.
Після п'ятдесятирічного подвижницького життя він мирно відійшов до Господа близько 360 року.
Тропар
В тебе, отче, известно спасеся еже по образу: приим бо крест, последовал еси Христу и дея учил еси презирати убо плоть, преходит бо, прилежати же о души, вещи безсмертней. Темже и со Ангелы срадуется, преподобне Авраамие, дух твой.
