Святий апостол і євангеліст Лука, уродженець Антіохії Сирійської, апостол з числа сімдесяти, помічник святого апостола Павла в справі проповіді, а також лікар з освіченого грецького середовища.
Почувши про Христа, Лука прибув до Палестини і тут гаряче сприйняв спасительне вчення від Самого Господа. У числі учнів святий Лука був посланий Господом на першу проповідь про Царство Небесне ще за життя Спасителя на землі. Після Воскресіння Ісус Христос явився святим Луці і Клеопі, які йшли в Емаус.
Апостол Лука взяв участь у другій місіонерській подорожі апостола Павла, і з тих пір вони були нерозлучні. Коли святого Павла залишили всі співробітники, апостол Лука продовжував ділити з ним всі труднощі проповідницького подвигу. Після мученицької кончини первоверховних апостолів святий Лука залишив Рим і з проповіддю пройшов Ахайю, Лівію, Єгипет і Фіваїду. У місті Фіви він мученицьки закінчив земний шлях.
Переказ присвоює йому написання перших ікон Божої Матері. Святий Лука написав також ікони святих первоверховних апостолів Петра і Павла. Євангеліє написане ним у 62-63 роках у Римі, під керівництвом апостола Павла. Він ретельно дослідив факти, широко використовував усне передання Церкви і розповіді Самої Пречистої Діви Марії.
Святий апостол написав також книгу Діянь святих апостолів у 62-63 роках у Римі. Книга Діянь, яка є продовженням Четвероєвангелія, оповідає про працю і подвиги святих апостолів після Вознесіння Спасителя.
Тропар
Апостольских деяний сказателя, и Евангелия Христова светла списателя, Луку препетаго, славна суща Христове Церкви, песньми священными святаго апостола похвалим, яко врача суща, человеческия немощи, естества недуги и язи душ исцеляюща, и молящася непрестанно за души наша.
