Преподобномученик Андрій Критський жив під час царювання імператора-іконоборця Костянтина Копроніма, який під страхом смерті наказав християнам прибрати святі ікони із храмів і будинків.
Віруючі, які безбоязно чинили опір іконоборцю і твердо трималися передання святих отців, були ув'язнені.
Коли преподобний Андрій почув, що імператор садить у тюрми і мучить не злодіїв і розбійників, а благочестивих християн, прийшов у Константинополь і всенародно, у храмі святого мученика Маманта, викрив єретика в гоніннях на істинну віру.
У виправдання імператор сказав, що неправильно віддавати честь дереву і фарбам. На це преподобний відповів, що той, хто страждає за святі ікони, страждає за Христа, а хто ображає ікону, на якій зображений Христос, ображає Самого Христа.
Розлючений іконоборець наказав немилосердно мучити святого Андрія. По дорозі до місця страти мученик відійшов до Господа.
За молитвами преподобномученика Андрія зцілюються одержимі.
Тропар
Постнически предподвизався на горе, умная врагов ополчения всеоружием Креста погубил еси, всеблаженне, паки же ко страдальчеству мужески облеклся еси, убив Копронима мечем веры, и обоих ради венчался еси от Бога, преподобномучениче Андрее, приснопамятне.
