Преподобні Кирило і Марія належали до знатного боярського роду. За стародавніми ростовськими переказами, боярин Кирило походив зі старовинного роду Симоновичів, родоначальником якого був один з нащадків варязького князя Африкана - Сімон. Нащадки Симона переїхали на північний схід Русі у свиті князя Юрія Володимировича Долгорукого.
На початку XIV століття маєток преподобних Кирила і Марії розташовувався недалеко від Ростова Великого в селі Варниці.
Боярин Кирило перебував на службі в Ростовських князів, яких він, як один із самих близьких до них людей, не раз супроводжував у Золоту Орду. Це були небезпечні подорожі, з яких багато князів та бояр не поверталися, гинучи за батьківську віру.
Жили Кирило і Марія просто, їх домашній побут був близьким до селянського й надзвичайно побожним. Добрі батьки виховували дітей у смиренні, цнотливості і любові.
Варфоломій, майбутній преподобний Сергій Радонезький, був другим сином Кирила і Марії. Перед його народженням сталося диво, яке вказало на те, що він буде великий перед Богом і стане справжнім служителем Живоначальної Трійці.
У похилих роках боярину Кирилу довелося покинути ростовську землю і переїхати в Радонеж. У всіх своїх шляхах преподобні зберігали душевний мир і уповання на Бога.
У старості боярин Кирило більше не міг нести служби, і цей обов'язок узяв на себе його старший син Стефан, який до того часу одружився.
У кінці життя преподобні Кирило і Марія прийняли чернецтво і пішли на проживання в Хотьків монастир. Тут вони провели останні дні свого життя в безперестанній молитві, прийнявши схиму - великий ангельський образ.
Канонізація святих відбулася в 1992 році.
Тропар
Блаженств Христовых причастницы, честнаго супружества и попечения о чадех добрый образе, праведнии Кирилле и Марие, плод благочестия, Сергия преподобнаго нам явившии, с ним же усердно молите Господа низпослати нам дух любве и смиренномудрия, да в мире и единомыслии прославим Троицу Единосущную.
