У Ближніх печерах Києво-Печерської лаври покояться мощі сімдесяти трьох преподобних отців. Найбільш відомі з них: основоположник чернецтва на Русі преподобний Антоній (мощі його приховані); преподобний Прохор Лободник, який годував Київ під час голоду солодким хлібом, випеченим з трави лободи; свята праведна Ульянія, княжна Ольшанська; преподобний Варлаам - перший ігумен Печерського монастиря; святий Марк Гробокопач, який готував місця для спочилих братів обителі; преподобний Нестор Літописець - помічник всіх учнів і автор «Повісті времених літ»; преподобномученик Мойсей Угрин, до якого звертаються при спокусах блудного характеру, святий Аліпій - покровитель іконописців, а також дванадцять святих греків-будівельників, які працювали над створенням Великої лаврської церкви, на честь Успіння Богоматері.
Крім перерахованих святих, серед Печерських преподобних відомо тридцять угодників Божих, від яких збереглися мироточиві глави.
Немає сумніву, що відомі далеко не всі імена преподобних отців Києво-Печерських.
У загальній пам'яті Собору прославляються всі отці, які просіяли подвигами в печерах. У співі святкового богослужіння про це сказано так: "Восхвалити по единому, кто возможет, святыя Твоя, Блаже, изочту их и паче песка умножатся. Но Сам, Владыко Христе, исчитаяй множество звезд и всем имена нарицаяй, яви им мольбы наша..."
Тропар
Столп огнезрачный и светоносное солнце, возсиявшее на горе Печерстей, великаго Антония со всем собором богоносных отец приводим Тебе, Христе, в молитву, ихже ради молим подаждь обители нашей благодать и душам нашим велию милость.
