Преподобна Єфросинія народилася на початку п'ятого століття в місті Олександрії в родині знатних батьків і була єдиною дитиною. Мати Євфросинії померла рано.
Виховував дівчинку батько на ім'я Пафнутій - глибоко віруючий, благочестивий християнин. Він часто відвідував монастир, ігумен якого був його духовним наставником.
Коли Євфросинії виповнилося 18 років, батько хотів видати дочку заміж. Він подався в монастир до свого наставника, щоб отримати благословення на майбутній шлюб дочки. Ігумен розмовляв з дівчиною і дав їй своє благословення, але свята Єфросинія прагнула до монашеського життя. Прийнявши таємно постриг від ченця-мандрівника, вона покинула батьківський дім і вирішила вступити в обитель, щоб провести життя в усамітненні та молитві.
Побоюючись, однак, що в жіночому монастирі її знайде батько, вона, назвавши себе євнухом Ізмарагдом, прийшла в той самий чоловічий монастир, який з дитинства відвідувала разом з батьком. Ченці не впізгали переодягнену в чоловіче плаття Євфросинію і взяли у свою обитель. У відокремленій келії в праці, пості й молитві свята Єфросинія провела 38 років і досягла високої духовної досконалості.
Її батько був засмучений втратою улюбленої дочки і не раз, за порадою настоятеля, розмовляв з ченцем Ізмарагдом, відкриваючи йому свою скорботу, і знаходив у нього духовну втіху.
Перед кончиною преподобна Єфросинія відкрила батькові свою таємницю і просила, щоб ніхто, крім нього, не готував до поховання її тіло. Поховавши дочку, Пафнутій віддав усе своє майно бідним і монастирю і прийняв чернецтво. До самої своєї смерті він працював у келії своєї дочки.
Тропар
В тебе, мати, известно спасеся еже по образу: приимши бо крест, последовала еси Христу, и деющи учила еси презирати убо плоть, преходит бо, прилежати же о души вещи безсмертней. Темже и со Ангелы срадуется, преподобная Евфросиние, дух твой.
