Святий Владислав Сербський (молодший син короля Сербії Стефана) був відданий своїй батьківщині й православ'ю.
У ньому рано проявився дух творення. З благословення святого Сави у 1218-1219 р.р. Владислав побудував монастир у Милешево, присвячений Вознесінню Господньму.
Владислав був вінчаний на царство у 1230 році Святителем Савою, творцем незалежної Сербської церкви. За 7 років царювання він прославився своєю добротою й милосердям до хворих, мандрівників та бідних.
Після смерті святого Савви в Болгарії, король проявив неабияку мудрість, повернувши його нетлінне тіло на батьківщину. Урочисто внісши мощі святителя в храм міста Мілешеве, король промовив: «Як возлюбив ти мене та винагородив, Боже мій. Буде ім'я Твоє благословенне на віки вічні!».
Святий Владислав Сербський помер в 1239 році і був похований у Мілешевському монастирі.
