Римський полководець, великомученик Євстафій, походив зі знатного роду і був воєначальником у римській армії при імператорі Титі і Траяні.
Ще в язичництві він вирізнявся добротою, милосердям, як би виправдовуючи своє ім'я Плакида, у перекладі з латинського «тихий», «лагідний».
Одного разу Євстафій полював на оленів. Він попрямував за одним з них і побачив між його рогами сяючий хрест із розп'яттям. Вражений чудесним видінням, Євстафій прийняв християнство. Разом з ним прийняли святе хрещення його дружина і двоє синів. Дружина Євстафія була хрещена з ім'ям Феопистія, а діти - Агапій і Феопист. Незабаром після прийняття християнства Євстафій розорився і був змушений залишити Рим.
На кораблі із сім'єю він відправився в Єгипет. Феопистія була викрадена капітаном корабля, а Агапія і Феопистія викрали дикі звірі. Євстафій не впав у відчай, поклавши уповання на Господа. І надія його виправдалася. Феопистія була збережена Господом у чистоті, а капітан, уражений хворобою, раптом помер. Діти Євстафія були відбиті у звірів пастухами.
У цей час у Римі виникла необхідність захищати межі імперії, і імператор Траян наказав знайти свого воєначальника. Євстафій був призначений командувачем військом. Євстафій повернувся в Рим з перемогою.
Новий імператор Адріан обсипав його почестями і повелів, щоб воєначальник приніс жертву ідолам у подяку за перемогу. Євстафій відповів, що цим він зобов'язаний тільки Христу Спасителю, а не уявній владі неправдивих богів. Його відповідь викликала гнів імператора, який позбавив Євстафія всіх благ і віддав разом з дружиною і дітьми на розтерзання левам. Звірі не наважилися торкнути їх. Тоді святих кинули в розжарену мідну піч, що мала форму бика, де вони й віддали душі Господу.
Через три дні їх тіла були знайдені неушкодженими.
Тропар
Мученицы Tвои, Господи, во страданиих своих венцы прияша нетленныя от Тебе, Бога нашего: имуще бо крепость Tвою, мучителей низложиша, сокрушиша и демонов немощныя дерзости. Tех молитвами спаси души нaша.
