Майже 150 років минуло з тих пір, як жив і трудився на землі Донецькій угодник Божий преподобний Іоанн, самітник і чудотворець Святогірський, якого тепер шанує й прославляє увесь православний світ за його ревнощі по вірі, добродійне життя й численні чудеса.
Своїм богоугодним життям преподобний Іоанн оновив стародавні подвиги печерних затворників Києво-Печерської лаври. Подібно їм, він багато років провів у тісній келії Святогірської скелі, мужньо боровся з усіма спокусами і з допомогою Божою скоїв цей подвиг на спасіння і в повчання своїх ближніх, що бачили в особі його живий приклад стародавнього подвижництва.
Подвиги угодника Божого прославили Святогірську обитель далеко за її межами, а чудеса в безлічі творені ним донині збирають тисячі прочан у день його пам'яті.
Преподобний Іоанн, самітник (в миру Іван Крюков), народився в 1795 році в місті Курську. Він з дитячих років горів любов'ю до чернецтва, особливо до подвигу затвора, але його благочестивому бажанням судилося здійснитися тільки після нелегких випробувань - важкого, безрадісного дитинства і після родинного життя, до якого він був примушений проти своєї волі матір'ю. Після смерті дружини у 1839 році в тридцятивосьмирічному віці майбутній затворник поступив до Глинської пустині під керівництво старця-ігумена Філарета.
Через 11 років, збагатившись духовно, праведник перейшов у Святогірський Свято-Успенський монастир. Там Іоанн ніс послух економа і багато зробив для розвитку обителі. Пізніше з благословення настоятеля він повністю усамітнився в крейдяній печері. Протягом сімнадцяти років він перебував у затворі. Втративши інтерес до задоволень мирського життя, преподобний Іоанн отримав чудові дари безперервної молитви, міркувань, пророцтв, чудотворення.
Канонізували подвижника віри у 1995 році. Його мощі нині одна з головних святинь Свято-Успенської Святогірської лаври.
