Свята праведна Анна була молодшою дочкою священика Матфана, що походив із коліна Левіна з роду Ааронового. Чоловік її, святий праведний Іоаким, був родом з коліна Юди, з дому царя Давида, звідки за стародавнім переданням мав прийти Месія.
Подружжя жило в Назареті Галілейському. Щорічно вони віддавали дві третини своїх доходів в Єрусалимський храм і бідним.
По особливому Промислу Божому святе подружжя до глибокої старості не мало дітей. Подружжя сильно сумувало про це, бо бездітність у євреїв вважалася тяжким нещастям і покаранням Божим.
Святі гаряче молилися про дарування їм потомства. Свята Анна вважала себе головною винуватицею їхнього горя.
Одного разу, побачивши серед гілок лаврового дерева гніздо з пташенятами, вона слізно молилася про дарування їй немовляти, обіцяючи принести в дар Богу народжене дитя. Як тільки свята Анна вимовила слова обітниці, Ангел Божий сповістив їй про виконання молитви і відкрив, що в неї народиться дочка на ім'я Марія, через Яку благословляться всі племена світу.
Зрадівши, свята Анна поспішила до Єрусалимського храму, щоб подякувати Богові і повторити обітницю про присвячення Йому очікуваного немовляти. З тою самою благою вістю з'явився Ангел і святому Іоакиму в пустелі і наказав йому йти до Єрусалиму.
В Єрусалимі свята праведна Анна зачала Благословенне Чадо і народила Пресвяту Діву Марію. До трирічного віку Пресвята Марія жила в будинку своїх батьків, а потім урочисто була приведена святими Іоакимом та Анною в храм Господній, де виховувалася до повноліття.
Незабаром після введення в храм Пресвятої Богородиці вісімдесятирічний старець Іоаким помер. Свята Анна пережила його на два роки і відійшла до Господа сімдесяти дев'яти років.
Похилий вік праведного подружжя показує, що народження в них Дочки було дією особливого Промислу Божого. Церква називає Іоакима і Анну Богоотцями, бо вони були предками Ісуса Христа по плоті, і щодня на відпусту Божественної служби просить їхніх молитов про виходячих з храму віруючих.
Тропар
Жизнь рождшую во чреве носила еси, Чистую Богоматерь, богомудрая Анно. Темже к приятию Небесному, идеже веселящихся жилище, в славе радующися, ныне преставилася еси, чтущим тя любовию прегрешений просящи очищение, присноблаженная.
