Преподобний Мефодій, ігумен Пішношський, жив у чотирнадцятому столітті і став засновником однойменного монастиря.
В юності він прийшов до преподобного Сергія Радонезького і провів кілька років під його духовним керівництвом.
Потім, з благословення преподобного Сергія, він пішов у пустинне місце і за річкою Яхромою в лісі поставив келію.
Незабаром у цю глуху і болотисту місцевість до святого Мефодія прийшло кілька учнів, які хотіли наслідувати йому.
Преподобний Сергій відвідав його і дав пораду побудувати обитель і храм.
Преподобний Мефодій сам працював при побудові храму та келії, "пішки" носячи дерева через річку, яку відтоді почали називати Пішноша.
З 1391 року преподобний Мефодій став ігуменом свого монастиря.
Іноді він йшов за два кілометри від монастиря і тут, у тиші глухого лісу, проводив години в молитві. Сюди ж для духовних бесід до нього приходив преподобний Сергій, після чого ця місцевість отримала назву "Бесіда".
Преподобний Мефодій був похований в 1392 році в заснованій ним обителі.
Тропар
Божественною любовию от юности распаляемь, вся, яже в мире красная, возненавидев, Христа Единаго возлюбил еси, и, сего ради в пустыню вселився, в ней обитель сотворил еси, и, собрав инок множество, приял еси от Бога чудес дар, отче Мефодие, и был еси о Христе собеседник и спостник преподобному Сергию, с нимже у Христа Бога испроси православным христианом здравие, и спасение, и душам нашим велию милость.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
