Преподобний Макарій народився в селі Кожино, Тверська область, у родині бояр Кожиних Василя та Ірини.
У 18 років юнак одружився на Олені Яхонтовій, через 3 роки після смерті дружини пішов у Клобуковський монастир міста Кашина, де був пострижений з ім'ям Макарій.
Через кілька років Макарій покинув монастир і пішов жити в пустельне місце, розташоване в 18 кілометрах від Кашина, де поставив собі келію посеред дрімучого лісу.
Незабаром до нього приєдналися 7 старців з Клобуковского монастиря.
Через деякий на місці їхнього гуртожитку утворився Троїцький монастир, який прославився ще за життя преподобного.
Помер преподобний Макарій у березні 1483 року і був похований у збудованій ним дерев'яній церкві.
В 1521 році під час ремонтних робіт у храмі було виявлено труну з тілом Макарія, розкривши її, за переказами, були знайдені нетлінні мощі святого.
Сталося це наступним чином: купець з міста Дмитрова на ім’я Михайло Воронков пожертвував кошти на будівництво мурованої церкви замість застарілої дерев'яної в Калязинському монастирі. Ігумен монастиря поставив хрест на місці, призначеному для вівтаря, і благословив копати рови під фундамент.
Під час робіт була знайдена ціла труна, від якої відчувався приємний аромат. Ігумен негайно ж впізнав труну засновника монастиря.
Братія монастиря і безліч народу, які зібралися, звершили панахиду над перенесеною до храму труною.
З цього дня біля нетлінних мощей святого стали відбуватися зцілення.
У 1547 році на церковному соборі преподобний Макарій Калязинський був прославлений серед святих.
У 1700 році для мощей була виготовлена срібна рака, у 1930-ті роки після закриття монастиря, мощі Макарія були перевезені до Твері і згодом передані в Троїцький собор.
Митрополит Віктор урочисто переніс мощі преподобного Макарія з Твері в Калязін, і вони були покладені у Вознесенський храм міста Калязина.
У 2008 році в місті Калязині був встановлений і освячений пам'ятник Макарію Калязинському.
Тропар
Слез твоих теченьми пустыни безплодное возделал еси и иже из глубины воздыханьми во сто трудов уплодоносил еси, и был еси светильник вселенней, сияя чудесы, Макарие отче наш, моли Христа Бога спастися душам нашим.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
