Понеділок,
21 серпня 2017
Наші спільноти

26 травня – пам'ять святої Глікерії Іраклійської

а

Згідно з житієм, Гликерія, була дочкою колишнього римського анфипата, тобто мера міста, Макарія, який переселився із сім'єю з Риму в Траянополь.

Через деякий час дівчина осиротіла. Гликерія була навернена в християнство і дала обітницю безшлюбності.

Одного разу в Траянополі було влаштовано свято на честь Зевса зі смолоскипною ходою. Свята мучениця, випередивши натовп першою увійшла в храм і заявила, що вона знатного походження і має право першою принести жертву Зевсу.

Правитель на ім’я Савін задовольнив її прохання, але запитав, де в неї лампада, щоб підпалити жертву. На це Гликерія сказала, що лампада прихована в неї на чолі і попросила погасити всі інші.

У цей час свята Гликерія, ставши на підвищеному місці, щоб всі могли побачити її, зняла покривало з голови і показала всім знамення хреста Христового, накреслене на чолі її.

Потім вона підняла руки і почала благати, щоб Господь почув її і разом з тим осоромив язичницьку віру.

У той час, як свята молилася так до Бога, раптово стався грім, причому ідол впав на землю і розбився на малі частини.

Глікерію спробували побити камінням, але не змогли завдати ніякої шкоди святій.

Наступного дня дівчину посадили в темницю і піддали різним тортурам, бажаючи домогтися від неї зречення від Христа.

Савін взяв її із собою в Іраклію Фракійську, де її вітали місцеві християни.

Там, святу знову піддали мукам: кинули в піч, полум'я якої не торкнулося її, здерли шкіру з голови і кинули в темницю, де вранці її знайшли повністю здоровою.

Глікерію кинули на розтерзання левам: перша левиця лягла біля її ніг, а друга загризла святу мученицю, але тіло не було розшматоване.

Невдовзі мощі святої мучениці Глікерії почали шануватися мироточивими.

Тропар

Агница Твоя, Иисусе, Гликерия, зовет велиим гласом: Тебе, Женише мой, люблю, и, Тебе ищущи, страдальчествую, и сраспинаюся, и спогребаюся крещению Твоему, и стражду Тебе ради, яко да царствую в Тебе, и умираю за Тя, да и живу с Тобою, но, яко жертву непорочную, приими мя, с любовию пожершуюся Тебе. Тоя молитвами, яко Милостив, спаси души наша.

"УНІАН-Релігії"

Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку