Одного разу Господь Ісус Христос побачив сліпого, який просив милостиню.
Перш, ніж здійснилося чудо зцілення апостоли запитали Спасителя: «Хто згрішив: він чи його батьки?»
Христос відповідав, що "Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому. Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати. Доки Я в світі, Я Світло для світу".
Сказавши це, Господь створив грязиво, тобто суміш із землі, і помазав їм очі сліпого і сказав йому: "Іди, умийся в ставку Сілоам, обмий свої очі і будеш здоровий".
Так і сталося. Зцілений від сліпоти, яка була в чоловіка від народження, став свідчити про Христа.
Тоді первосвященики, старійшини юдейські стали допитувати колишнього сліпого, питаючи в нього: "хто", "як", "навіщо", "чому", "а чи дійсно ти був раніше сліпий, а може, ні?"
Допиту піддалися і батьки зціленого.
У страсі перед первосвящениками вони сказали, що їх син дорослий і сам у змозі розповісти про все, що сталось.
Сліпонароджений докладно відповідає на всі питання фарисеїв, і врешті-решт говорить фразу, яка буквально вивела із себе старійшин своєю простотою, щирістю і розумністю: «Ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він. Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження. Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити».
Законники вилаяли його вигнали геть.
При вторинній зустрічі зі слепорожденным, Спаситель запитує чи вірує він у Сина Божого, Якого бачив і чув.
Чоловік сказав: "Я вірую, Господи! І вклонився Йому".
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
