Майбутній святитель народився близько 1525 року в Стариці в сім'ї посадських людей.
Хлопчик навчався в школі при Старицькому Успенському монастирі, де в 1556 році під впливом архімандрита Германа він прийняв чернечий постриг з ім'ям Іов на честь Іова Багатостраждального.
Згодом отець Іов став ігуменом Старицького Успенського монастиря.
Так як Стариця була одним з центрів опричнини, він привернув увагу Івана Грозного, результатом чого стало його обрання настоятелем монастиря в сані архімандрита.
У 1571 році його перевели до Москви на ту саму посаду в Симонов монастир. У 1575 році він став архімандритом царського Новоспасского монастиря в Москві. З 1581 року отець Іов був висвячений в єпископа Коломенського. У Коломні він перебував до 1586 року, в якому був призначений архієпископом Ростовським.
Собором єпископів у 1586 році владика Іов возведений в митрополити Московські і в лютому 1589 року поставлений константинопольським патріархом Єремією II, який перебував у Москві в той час, у перші Патріархи Московські.
З важливих церковних подій його патріаршества - канонізація Василія Блаженного Йосипа Волоцького.
Після смерті Бориса Годунова в 1605 році патріарх Іов відмовився визнати самозванця Лжедмитрія I.
Іов був зміщений з кафедри й заточений у монастир в рідній Стариці ще до прибуття самозванця в столицю.
Святителя Іова заарештували за богослужінням в Успенському соборі Кремля, зірвали з нього патріарше вбрання і як простого ченця відправили у вигнання.
Після вигнання Іова церковний собор обрав новим Московським Патріархом грека Ігнатія, який приєднався до прихильників Лжедмитрія. Однак зміна Патріархів не була законною: святитель Іов не був позбавлений влади ні тим більше позбавлений сану.
В Стариці Іов прожив ще два роки і помер у 1607 році.
Перед смертю виправданий святитель відвідав Москву, але за станом здоров'я відмовився від повернення на патріарший престол і повернувся в Старицю, де помер і був похований у Старицькому Успенському монастирі.
Згодом над могилою святителя була влаштована каплиця.
У 1652 році за патріарха Йосифа в середині сімнадцятого століття нетлінні мощі святителя Іова були перенесені в Успенський собор Московського Кремля.
Від мощей святителя Іова відбувалися зцілення.
Для всеросійського шанування патріарх Іов був канонізований в лику святителів на Архієрейському соборі Руської православної церкви в 1989 році.
Тропар
Православия поборниче, веры Христовы исповедниче, первоиерарше Церкве Русския, святителю отче Иове, за ны Христа Бога моли: веру отеческую утвердити, грехов оставление нам даровати и подати миру велию милость.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
