Преподобномученик Корнилій Псково-Печерський народився в Пскові в боярській родині. Його батьки, Стефан і Марія, виховували сина в благочесті та страху Божому.
Щоб дати синові освіту, батьки віддали хлопчика в Псковський Мирожський монастир. У монастирських стінах юнаків виховували в послусі, навчали читанню та письму, мистецтву книгописання і писанню ікон.
Закінчивши навчання, святий Корнилій повернувся в батьківський дім.
Одного разу дяк правителя Місюрь Мунехін, друг сім'ї святого Корнилія, зібрався їхати в маленьку Печерську обитель, взявши із собою юного Корнилія. Ця поїздка справила великий враження на хлопця.
Незабаром він назавжди пішов з батьківського будинку і прийняв постриг у Псково-Печерському монастирі. Там преподобний Корнилій вів строге життя: в убогій келії спав на дошках, весь свій час присвячував корисній праці і молитві.
В 1529 році преподобний Корнилій, який служив зразком богоугодного життя, був обраний ігуменом. Під час настоятельства число братії збільшилася від 15 до 200 чоловік, і ця кількість насельників не була перевищена ні при одному з наступних настоятелів.
Діяльність святого Корнилія поширювалася далеко за межі обителі. Його життя було зразком діяльної любові до Бога і людини.
Одного разу на Псковщині була морова виразка. З благословення преподобного Корнилія в той страшний час ченці монастиря виходили до голодних, щоб роздавати їм варене жито.
Під час Лівонської війни святий Корнилій проповідував християнство у відвойованих містах, будував там храми, допомагав постраждалим, дбав про поранених.
Преподобний Корнилій дуже любив і добре знав книги - він створив у монастирі велику для того часу бібліотеку.
Святий розширив і прикрасив свій монастир, прокопав далі монастирські печери, а також побудував кілька нових церков за власним проектом.
Іншою справою преподобного Корнилія було заснування в 1538 році в Пскові подвір'я монастиря з кам'яною церквою на честь ікони Божої Матері «Одигітрії».
Під час свого керування монастирем преподобний Корнилій заснував при обителі іконописну майстерню. У монастирі були також столярна, ковальська, керамічна та інші господарські майстерні.
Одного разу преподобний ігумен Корнилій вийшов з хрестом на монастирські ворота назустріч царю Іоанну Грозному. Розгніваний помилковим наклепом на святого ігумена цар своєю рукою відсік йому голову, але одразу розкаявся і, піднявши його тіло, на руках ніс у монастир.
Тіло преподобномученика Корнилія було покладено в стіні, де перебувало непошкодженим 120 років.
У 1690 році митрополит Псковський і Ізборський Маркел переніс його мощі, які прославилися зціленнями хворих, з печери в соборний храм Успіння Пресвятої Богородиці і поклав у новому гробі в стіні.
Тропар
Псково-Печерская обитель, издревле славная чудесы иконы Богоматерни, многия иноки Богови воспита, тамо и преподобный Корнилий подвигом добрым подвизася, чудную Богоматерь славя, иноверныя просвещая, иноки и многия люди спасая, обитель же свою дивно украшая и ограждая. Тамо и мученичества венец по многих летех пастырства своего доблестне прият. Темже воспоим, людие, Христа Бога и Пречистую Его Матерь возблагодарим, яко дарова нам преподобномученика славна и молитвенника о душах наших достоблаженна.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
