Святий мученик Міна жив на початку четвертого століття під час правління імператора Максиміна. Сталося так, що в Олександрії почали виникати суперечки та бійки між християнами і язичниками, тому Міну, який був відомий в окрузі красномовством, відправили для наведення порядку в місті.
Святий став відкрито проповідувати християнську віру і незабаром багато язичників вирішило хреститися.
Через деякий час, імператор дізнається про події в місті і посилає туди Єрмогена, який обіймав посаду керуючого області, щоб судити Міну. Єрмоген, хоча і був язичником, але його дуже вразила стійкість, яку проявив Міна, коли його катували.
Незабаром Єрмоген приймає хрещення, а Максимін, обурений поведінкою губернатора, приїжджає в Олександрію особисто.
Імператор власноручно порубав святого Євграфа, який був секретарем у Міни, а святим мученикам Міні і Єрмогену наказав відрубати голови.
Останки всіх трьох мучеників кинули в металевому ящику в море, де їх згодом і знайшли, а потім перенесли до Константинополя.
Тропар
Воздержанием страстей огнепальныя умертвивше зраки и движения, Христовы мученицы прияша благодать недуги отгоняти немощных и живше и по кончине чудодействовати. Воистинну чудо преславно, яко кости наги источают исцеления, слава Единому и Создателю Богу.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
