этот материал доступен на русском

23 грудня Православна Церква вшановує пам'ять святителя Іоасафа Бєлгородського

00:01, 23 грудня 2018
Свята
1386 0

Святитель Іоасаф народився в селі Прилуки, тодішньої Полтавської губернії, у вересні 1705 року. При хрещенні малюка назвали Іоакимом. Він походив з давнього благочестивого українського роду Горленкових.

У 1712 році батьки семирічного Іоакима віддали хлопчика в Київську духовну академію.

Саме в стінах духовної школи він відчув інтерес до чернечого життя. Якось молодий чоловік поділився думками з батьками, про бажання прийняти чернецтво.

Батьки Іоакима не схвалили такий вибір життєвого шляху, але хлопець наполіг на своєму і в 1725 році таємно прийняв рясофор у Київському Межигірському монастирі з ім'ям Іларіона.

Через рік ченця Іларіона було рукоположено у сан ієродиякона, а також поставлено викладачем духовної академії. Незабаром йому було доручено послух на посаді екзаменатора при Київській архієпископії.

У листопаді 1734 ієродиякона Іосафа посвятили в сан ієромонаха і перевели з Братського училищного монастиря в Києво-Софійський архієрейський будинок.

Через три роки отець Іоасаф був призначений настоятелем Свято-Преображенського Мгарського монастиря з возведенням у сан ігумена.

У 1744 році відбулося возведення ігумена Іоасафа у сан архімандрита.

Наприкінці того самого року надійшло розпорядження про призначення святителя намісником Свято-Троїцької Лаври, яку необхідно було відновлювати після пожежі, яка там сталася. У червні 1748 року в Петропавлівському соборі Петербурга архімандрит Іоасаф був рукопоклаений у єпископа Бєлгородського.

Святитель Іоасаф строго стежив за благочестям і станом храмів, за правильністю здійснення богослужіння і особливо за моральністю пастви. Величезну увагу приділяв святитель освіті духовенства і правильному дотриманню ними статуту і церковних традицій.

Святитель преставився у грудні 1754 року. Прославлення святителя Іоасафа у лику святих відбулося в 1911 році.

Тропар

Святителю Христу Богу возлюбленне, правило веры и образ милосердия людем был еси, бдением же, постом и молитвою, яко светильник пресветлый, просиял еси и прославлен от Бога явился еси: телом убо в нетлении почивая, духом же Престолу Божию предстоя, чудеса преславная источаеши. Моли Христа Бога, да утвердит нас у Православии и благочестии и спасет души наша.

Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter