Святитель Спиридон Триміфунтський народився в кінці третього століття на острові Кіпр. Про його життя збереглося мало відомостей. Відомо, що він був пастухом, у якого була дружина і діти. Всі свої кошти він віддав на потреби бідних і подорожніх. За це Господь нагородив його даром чудотворення: він зціляв невиліковно хворих і виганяв бісів.
Після смерті дружини, у царювання імператора Костянтина Великого, його обрали єпископом міста Триміфунта. У сані єпископа святитель не змінив свого способу життя, насиченого милосердям і добрими справами.
За свідченням церковних істориків, святитель Спиридон в 325 році брав участь у діяннях I Вселенського Собору. На Соборі святитель вступив у суперечку з грецьким філософом, який захищав єресь аріан. Проста мова святителя Спиридона показала слабкість і неспроможність людської мудрості перед Мудрістю Бога.
У результаті бесіди противник християнства став його ревним захисником і прийняв святе хрещення.
На тому самому Соборі святитель Спиридон наочно навів доказ Єдності Святої Трійці, чим присоромив єретиків. Він взяв у руки цеглинуі міцно стиснув її: миттєво з неї вийшов вогонь, потекла вода, а глина залишилася в руках чудотворця, що символізувало три особи Святої Трійці.
Святитель з великою любов'ю піклувався про свою паству.
Одного разу до нього прийшла жінка з мертвою дитиною на руках, благаючи про допомогу святого. Помолившись, він повернув дитину до життя. Вражена мати впала мертвою, але молитва угодника Божого повернула до життя і матір.
Відомий інший випадок: коли настав час Великого посту в будинок святителя Спиридона постукав подорожній. Бачачи, що він дуже втомився з дороги, святий сказав дочці: «Обмий ноги цьому чоловікові, і запропонуй йому поїсти». Але з урахуванням посту не було зроблено потрібних запасів, тому, що святитель їв тільки в певні дні, а в інші відмовлявся від їжі. Тому донька відповіла, що в будинку немає ні хліба, ні муки. Тоді святий Спиридон вибачився перед гостем і наказав дочці підсмажити солоне свиняче м'ясо, яке було в коморі. Потім, він посадив за стіл мандрівника і взявся за їжу, переконуючи його приєднатися. Коли останній почав відмовлятися, називаючи себе християнином, то святитель Спиридон відповів, що тим більше не варто відмовлятися, оскільки для Бога все чисто і без вад.
Святитель Спиридон прожив довге життя і помер близько 348 року.
Мощі святого лежать на острові Корфу в храмі, який освячений на честь нього ж. А правиця святителя Спиридона знаходиться в Римі.
Тропар
Собора Перваго показался еси поборник и чудотворец, богоносе Спиридоне, отче наш. Темже мертву ты во гробе возгласив, и змию в злато претворил еси, и внегда пети тебе святыя молитвы, Ангелы, сослужащия тебе, имел еси, священнейший. Слава Давшему тебе крепость, слава Венчавшему тя, слава Действующему тобою всем исцеления.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
