Преподобний Пімен Великий був родом з Єгипту. Народився він близько 340 року. Ще в молодому віці святий з двома своїми братами пішов в один з монастирів в Єгипетській пустелі. Всі троє взяли там чернечий постриг і почали свої труди во славу Божу.
Брати виявилися настільки суворими подвижниками, що, коли прийшла мати для того, щоб їх побачити, вони не вийшли до неї. Святий Пімен втішив ридаючу мати - через зачинені двері своєї келлії він сказав, що тимчасова розлука зі своїми чадами послужить для їхньої зустрічі у вічності. Чутка про святого незабаром рознеслася по всіх округах.
Але пустельник, не бажаючи сподобиться слави людської, і щоб хтось порушував його молитовні подвиги намагався проводити своє життя в самоті й мовчанні. Тому він уникав зустрічей з мирськими людьми, а особливо з різного роду вельможами. Спілкувався Пімен тільки з ченцями, яким він давав духовні настанови.
Преподобний Пімен також прославився як великий постник. Він міг взагалі не приймати їжу більше тижня, але він ніколи не змушував інших наслідувати його приклад, а радив їсти кожен день, але без пересичення.
Бачачи можливості кожного, він нікого не примушував робити непосильні подвиги. Преподобний Пімен помер у віці 110 років, близько 450 року. Незабаром по смерті він був визнаний святим угодником Божим і отримав найменування Великий - на знак великої смиренномудрості, скромності, правдивісті і самовідданого служіння Богу.
Тропар
Слез твоих теченьми пустыни безплодное возделал еси, и иже из глубины воздыханьми во сто трудов уплодоносил еси, и был еси светильник вселенней, сияя чудесы, Пимене, отче наш, моли Христа Бога спастися душам нашим.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської духовної академії і семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
