Православні 29 серпня святкують Третій Спас (відео)

00:07, 29 серпня 2018
Свята
8460 0
1

Церковне передання розповідає про сирійського царя Авгаря, який правив у місті Едесі в часи земного життя Господа нашого Ісуса Христа. Цар був вражений по всьому тілу проказою. 

Чутка про великі чудеса, що творить Спаситель, поширилася по Сирії (Мф. 4:24) і дійшла до Авгаря. Не бачачи Христа, Авгар увірував в Нього як в Сина Божого і написав листа з проханням прийти і зцілити його. З цим листом він послав до Палестини царського художника Ананію, доручивши йому написати зображення Спасителя.

Ананія прийшов до Єрусалиму і побачив Господа, оточеного народом. Він не міг підійти до Нього через велику кількість людей, що слухали проповідь Спасителя. Тоді він став на високому камені і спробував здалека написати образ Господа Ісуса Христа, але це йому ніяк не вдавалося. Христос сам підкликав його, назвавши по імені, і передав для Авгаря короткий лист, в якому хвалив він віру правителя і обіцяв прислати Свого учня для зцілення від прокази і настанови для спасіння. Потім Господь попросив принести воду і убрус (полотно, рушник). Він умив обличчя, витер його убрусом, і на ньому відбився Його Божественний Лик. Убрус і лист Спасителя Ананія приніс в Едесу.

З благоговінням прийняв Авгар святиню і отримав зцілення; лише мала частина слідів прокази залишалася на його обличчі до приходу обіцяного Господом учня. Ним був апостол від 70-ти св. Фаддей, який проповідував Євангеліє і хрестив  Авгаря і всіх жителів Едеси. Написавши на Нерукотворному Образі слова «Христе Боже, всякий, уповаючи на Тебе, не посоромиться», Авгар прикрасив його і встановив в ніші над міськими воротами. 

Багато років жителі зберігали благочестивий звичай поклонятися Нерукотворному Образу, коли проходили через ворота. Один з правнуків Авгаря, що правив в Едесі, впав у ідолопоклонство. Він вирішив зняти Убрус з міської стіни. Христос явився в видінні Едеському єпископу і повелів заховати Своє зображення. Єпископ прийшов уночі до воріт, запалив перед Образом лампаду і заклав його глиняною дошкою і цеглою. Минуло багато років, і жителі забули про святиню.

Так було до 545 року, коли перський цар Хозрой I оточив Едесу. У ці дні єпископу Евлавію з'явилася Пресвята Богородиця і звеліла дістати з замурованої ніші Образ, який врятує місто від розорення. Розібравши нішу, єпископ знайшов Нерукотворний Образ незмінним: перед ним горіла лампада, а на глиняній дошці, що закривала нішу, було подібне ж зображення. Після звершення хресного ходу з Нерукотворним Образом по стінах міста перське військо відступило.

В 630 році Едесою оволоділи араби, але вони не перешкоджали поклонінню Нерукотворному Образу, слава про який поширилась по всьому Сходу.

У 944 році візантійський імператор Констянтин Багрянородний (912-959) побажав перенести Образ в Константинополь і викупив його у еміра - правителя Едеси. З великими почестями Нерукотворний Образ Спасителя і той лист, який Він написав Авгарю, були перенесені до столиці імперії.

16 серпня Образ Спасителя був поставлений в Фароській церкві Пресвятої Богородиці. Про подальшу долю Нерукотворного Образа (Убруса) існує кілька переказів. По одному - його викрали хрестоносці в часи їхнього панування в Константинополі (1204-1261), але корабель зі святинею потонув в Мармуровому морі.

За іншими переказами, Нерукотворний Образ був переданий біля 1362 року в Геную, де зберігався в монастирі на честь апостола Варфоломія. Відомо, що Нерукотворний Образ неодноразово давав з себе точні відбитки. Один з них, т.зв. «На Керам» (на черепиці), відбився, коли Ананія ховав образ біля стіни по шляху в Едеси; другий, що відбився на плащі, потрапив до Грузії.

За часів іконоборчої єресі в Візантії (VIII століття) захисники іконовшанування, проливаючи кров за святі ікони, співали тропар Нерукотворному Образу. На доказ істинності іконовшанування папа Григорій II (715-731) надіслав лист константинопольському імператору, в якому вказував на зцілення царя Авгаря і перебування Нерукотворного Образу в Едесі як на загальновідомий факт. 

Тропар

Пречистому Твоему образу покланаяемся, Благий, просяще прощения прегрешений наших, Христе Боже:  волею бо благоволил еси плотию взыти на Крест, да избавиши яже создал еси от работы вражия. Тем благодарственно вопием Ти:  радости исполнил еси вся, Спасе наш, пришедый спасти мир.

Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter