Святитель Геннадій народився в першій половині XV століття в благочестивій сім'ї Гонзових.
Іночеське життя він почав у Валаамскій обителі під керівництвом святого преподобного Саватія Соловецького.
У лютому 1477 року святий був призначений архімандритом Чудова монастиря, а 12 грудня 1484 року був висвячений у сан архієпископа Новгородського.
Святитель ревно боровся за чистоту православної віри і доклав багато старань для просвіти своєї пастви. Він влаштував школу для підготовки священиків, склав пасхалію, до 1499 року зібрав всі книги Священного Писання в одну єдину «Геннадієвську Біблію». Також йому належить статутна вказівку про літургійне шанування Російських угодників.
З 1504 року святитель Геннадій перебував на спокої в Чудовому монастирі і 4 грудня 1505 року мирно відійшов до Господа.
Тропар
Уподобился еси древним отцем, святителю отче Геннадие, Священныя Книги собрав и еретики посрамив, ревность по Бозе показуя, паству оградил еси, моли и ныне Христа Бога мир Церкви даровати и спастися душам нашим.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
