Святитель належить до числа найдавніших християнських подвижників, він жив і проповідував у І ст.
На єпископське служіння він був поставлений самим святим апостолом Петром і ним же посланий проповідувати Євангеліє в землях Галлії.
Святитель Іуліан прибув до земель Кеноманіі (район річки По на півночі нинішньої Італії) і оселився в хатині неподалік від одного з міст тієї області. Його проповідь дивувала місцевих ідолопоклонників, а чудеса, які він творив, приваблювали до нього дуже багато людей.
Святий молитвою зцілював усіх, хто приходив до нього з вірою, і завжди надавав допомогу тим, хто її потребував. Часто до нього приходили люди з проханням помолитися за їхніх померлих дітей.
Святий Юліан, глибоко співчуваючи батькам, вимолював у Бога повернення їх дітей до життя і завжди молитовно заступався за них. Одного разу, коли в тих землях почалася посуха, єпископ помолившись Богу, вдарив жезлом по землі і з того місця почало бити джерело, яке врятувало від спраги багатьох людей.
Чутки про чудеса проповідника віри Христової незабаром дійшли до правителя тієї області. Він вирішив прийняти хрещення і почав допомагати святителю поширювати Християнство.
Правитель навіть пожертвував свій будинок, для того, щоб влаштувати в ньому храм для служіння Богу. Святий єпископ Юліан довго залишався на своєму престолі, приводячи людей до спасіння.
Святитель помер у глибокій старості. До кінця днів своїх він благовістив про Христа і приводив Кеноманійскій народ до світла Христового Євангелія.
Тропар
Правило веры и образ кротости воздержания учителя яви тя стаду твоему яже вещей истина; сего ради стяжал еси смирением высокая, нищетою богатая, отче священноначальниче Иулиане, моли Христа Бога спастися душам нашим.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
