этот материал доступен на русском

15 червня - пам'ять святого великомученика Іоанна Нового, Сочавського

00:02, 15 червня 2018
Свята
3357 0
1

Як і батько, він займався торгівлею, був благочестивим, твердим у Православ'ї і милостивим до бідних. Одного разу в торгових справах йому довелося пливти на кораблі з рідного міста в Білгород Босфорський, що знаходився в ті часи під владою татар, які вклонялися ідолам.

Під час плавання Чорним морем Іоанн розмовляв про віру з венеціанським купцем Реізом. Розуміючи, що його осоромили в суперечці, венеціанець затаїв злобу на святого і вирішив помститися йому.

Після прибуття в Білгород венеціанець оголосив знаті міста, що Іоанн збирається відмовитися від Православної віри. Голова міста з пошаною запросив святого Іоанна приєднатися до них і засудити віру в Христа. Святий таємно молився, закликаючи на допомогу Господа, і Він дав йому мужність і мудрість твердо визнати себе християнином.

Після цього святий був так жорстоко побитий палицями, що все тіло його було розірване. Потім святого закували в ланцюги і відволокли до в'язниці. Вранці мер міста наказав знову привести святого.

Мученик з'явився до правителя міста з веселим обличчям і був побитий палицями вдруге. Присутній народ не виніс цього страшного видовища і став обурено кричати, викриваючи правителя, який так нелюдяно мучив беззахисну людину.

Правитель, припинивши побиття, велів прив'язати великомученика за ноги до хвоста дикого коня і волочити по вулицях міста. Жителі єврейських кварталів особливо знущалися над мучеником, кидали в нього камінням. Нарешті, один єврей схопив меч, наздогнав мученика і відрубав йому голову. Великомученик відійшов до Господа в тридцятирічному віці, у 1330 році.

Тіло великомученика з відрубаною головою лежало до вечора, ніхто з християн не наважувався взяти його. Вночі над ним було видно сяючий стовп і безліч запалених лампад, а три світлоносних чоловіка здійснювали над тілом святого спів псалмів і кадіння.

Наступного дня голова міста дозволив християнам взяти тіло мученика і поховати його з честю.

Тропар

Житие на земли добре окормляя, страдальче, милостынями, и частыми молитвами, и слезами, паки же ко страданию мужески устремився, персское обличил еси нечестие. Темже Церкве был еси утверждение и христиан похвало, Иоанне приснопамятне.

Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.  

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter