Куп'ятицька ікона Божої Матері з'явилася в 1180 році біля села Куп'ятич, розташованого в межах колишнього Пінського повіту Мінської губернії.
Ікона була знайдена в лісі, на дереві, селянською дівчиною Ганною, яка пасла худобу. Образ - у вигляді хреста випромінював надзвичайний світ.
Селяни побудували на місці дивного явління ікони церква в ім'я Пресвятої Богородиці, де поставили ікону.
Через кілька років татари спалили церкву. Вдруге ікона була відкрита через багато років на місці згорілого храму випадковим подорожнім на ім'я Іоаким. Селяни перенесли хрест-ікону в сільську церкву. Іоаким залишився при храмі паламарем.
На початку ХVII століття при церкві був влаштований Куп'ятицкий монастир, який захопили в кінці століття католицькі, а потім - уніатські ченці. Православні ченці, залишаючи монастир, взяли із собою святу ікону Богородиці Куп'ятицкої. Вони перенесли чудотворний образ у Київський Софійський собор.
Куп'ятицька ікона являє собою невеликий мідний хрест. На одній стороні хреста зображена Богоматері з Богонемовлям, на іншій - Розп'яття.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії й Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
