этот материал доступен на русском

7 червня православні святкують пам'ять святителя Інокентія, архієпископа Херсонського

09:34, 07 червня 2018
Свята
1244 0
1

Архієпископ Інокентій, в миру Іван Олексійович Борисов, народився в місті Єльці в 1800 році в сім'ї священика Успенської церкви Олексія Борисова. У батьківському домі Іван вивчив слов'янську абетку, часослов і псалтир, а також навчався письму.

У 1819 році Іван Борисов закінчив курс семінарського навчання з чудовим успіхом і поступив у Київську Духовну Академію. Тут він віддався вивченню наук з таким ентузіазмом, що іноді цілі ночі проводив за книгою. Підкоряючись внутрішньому покликанню, більш всього він займався складанням та обробкою проповідей.

У 1823 році двадцятитрьохирічний Іван Олексійович закінчив повний курс академічного навчання першим магістром і був визначений у Санкт-Петербурзьку Духовну Семінарію на посаду інспектора і професора Церковної історії, але не минуло й трьох місяців, як він зайняв і посаду ректора Санкт-Петербурзького Олександро-Невського Духовного училища. Тут же він прийняв постриг в чернецтво з ім'ям Інокентій і був висвячений в ієромонаха.

У грудні 1824 року отець Інокентій призначається бакалавром богословських наук в Санкт-Петербурзької Духовної Академії, а через кілька місяців її інспектором і екстраординарним професором. У березні 1826 року він возведений у сан архімандрита.

У 1836 році 21 листопада в Казанському соборі Санкт-Петербурга в день Введення в храм Пресвятої Богородиці відбулася хіротонія архімандрита Інокентія в єпископа Чигиринського.

У березні 1840 року він призначається на кафедру єпископа Вологодської єпархії. Тут він залишався 9 місяців і потім був переміщений в Харківську єпархію. Служіння його в Харкові тривало близько семи років. За цей термін він відновив Охтирський та Святогірський монастирі, відкрив Нікольську жіночу обитель. Владиці належить ідея установи урочистого хресного ходу в Харкові з нагоди перенесення в місто з Курязького монастиря чудотворної ікони Божої Матері. У 1845 році Владика возведений у сан архієпископа і через 3 роки призначається в Херсоно-Таврійську єпархію.

В останні роки свого святительства преосвященний Інокентій брав живу архіпастирську участь у скорботах Кримської війни і мав надзвичайно благотворний вплив на воїнів. Велич духу святителя Інокентія виявилася і у відвідуванні ним страждальців-воїнів в лазаретах, в яких лютував заразливий тиф. Під час битв він обходив ряди військ, підбадьорюючи героїв. Посилені труди і тривоги надломили здоров'я славного архіпастиря.

Владика захворів, перебуваючи у Севастополі, і на зворотному шляху в Одесу помер у Херсоні 25 травня 1857 року в світле свято Живоначальної Трійці. Канонізований Руською Православною Церквою в 1997 році.

Тропар

От юных лет прилежа учению благочестия и страху Божию, во благодати Христовой преуспевая, стяжал еси словесная дарования и явился еси неутомимый проповедник спасения, души верных озаряя спасительными смыслы и приводя всех ко исправлению. Святителю отче Иннокентие, моли Христа Бога дати нам оставление грехов и велию милость.

Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter