Святий великомученик Міна, родом єгиптянин, був воїном і служив у місті Котуані під керуванням центуріона Фірміліапа під час царювання імператорів Діоклетіана і Максиміана.
Коли співправителі почали гоніння на християн, святий не захотів служити їм. Він залишив службу і пішов у гори, де жив у пості і молитві.
Одного разу під час язичницького свята святий прийшов у місто, в якому раніше служив.
У розпал святкових ігрищ пролунав голос угодника Божого, який проповідував віру в Христа, Спасителя світу.
Перед судом правителя Пірра святий мужньо визнав свою віру і сказав, що прийшов сюди, щоб викрити всіх в омані.
Святий Міна відмовився від пропозиції принести жертву язичницьким богам, прийняв муки, після яких був обезголовлений в 304 році.
Тіло святого мученика наказали спалити. Християни вночі зібрали в погаслому вогнищі вцілілі останки мученика і поклали в храмі його імені, який був побудований після припинення гонінь на місці страждань і смерті великомученика Міни.
Тропар
Яко Безплотным собеседника и страстотерпцем единовсельника, сошедшеся верою, Мино, восхваляем тя, мира мирови испроси и душам нашим велия милости.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
