Святий мученик Орест жив в кінці третього століття в місті Тіані в Каппадокії за часів імператора Діоклетіана і був знаючим лікарем.
За наказом імператора, у Тіан для боротьби з християнством був спрямований воєначальник Максимін. У числі перших на суд до Максиміна був приведений Орест. Він відкрито сповідав свою віру в Ісуса Христа.
Гонитель пропонував святому багатства, почесті, славу замість відмови від Єдиного Істинного Бога, але святий Орест був непохитний.
За наказом Максиміна, Ореста привели в багатий язичницький храм і знову запропонували поклонитися ідолам. Коли він відмовився, сорок воїнів, міняючись, били святого мученика батогами, палицями, воловими жилами, а потім катували вогнем.
Почався землетрус, ідоли попадали і розбилися. Всі бігли з храму, а коли звідти вийшов святий Орест - храм обвалився.
Розсерджений Максимін наказав посадити святого мученика на сім днів у в'язницю і не давати йому їжі, а на восьмий день продовжити муки.
Святому вбили цвяхи в п'яти, потім прив'язали до дикого коня.
Мученик загинув у 304 році.
Мощі його були кинуті в море.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
