Явління ікони Божої Матері «Жировицька» відбулося в 1470 році в містечку Жировиці Гродненського повіту, на території сучасної Білорусії.
У лісі, який належив православному литовському вельможі Олександру Солтану, пастухи побачили надзвичайно яскраве світло, яке пробивалося у вигляді полум'я крізь гілки грушевого дерева.
Пастухи підійшли ближче і побачили на дереві невелику ікону Божої Матері в променевому сяйві.
Пастухи віднесли її до свого пана. Однак вельможа не надав особливого значення розповіді пастухів, але образ взяв і закрив його в скриньці.
Наступного дня у Олександра Солтона зібралися гості, і господар вирішив показати їм знахідку, але ікони в скриньці не виявилося.
Через деякий час пастухи знову знайшли образ Богородиці на тому самому місці і знову принесли його своєму панові. На цей раз Олександр поставився до ікони з більшим благоговінням, ніж раніше, і дав обітницю на місці явлення ікони Богородиці спорудити храм. Скоро невеликий дерев'яний храм був споруджений, і в нього перенесли ікону Пресвятої Богородиці.
На початку XVI століття в церкві раптово сталася пожежа. Незважаючи на зусилля мешканців загасити вогонь, врятувати храм не вдалося.
Всі вирішили, що у вогні загинула також ікона Божої Матері. Але одного разу малолітні діти побачили на горі, біля підніжжя якої був згорівший храм, Діву, яка сидить на камені в яскравому сяйві. Діти поспішили повідомити про побачене своїм домашнім.
Вважаючи сказане дітьми за Божественне одкровення, всі вирушили на гору і, підійшовши до каменя, побачили на ньому палаючу свічку і Жировицьку ікону Пресвятої Богородиці, аніскільки не постраждалу від пожежі. Незабаром мешканці збудували новий кам'яний храм і поставили в ньому чудотворний образ. Згодом біля храму виник чоловічий монастир.
Нині чудотворна Жировицька ікона Божої Матері знаходиться у соборі на честь Успіння Пресвятої Богородиці Жировицького чоловічого монастиря в Білорусії.
Тропар
Пред святою Твоею иконою, Владычице, молящиися исцелений сподобляются, веры истинныя познание приемлют и агарянская нашествия отражают Темже и нам, к Тебе припадающим, грехов оставления испроси, помыслами благочестия сердца наша просвети и к Сыну Твоему молитву вознеси о спасении душ наших.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
