Преподобний Феодосій народився близько 1008 року в селі Васильєві.
Його батько був військовим і у зв'язку з цим його перевели до Курська, де пройшло дитинство і юність преподобного.
Будучи з дитинства побожним, Феодосій носив на тілі вериги, тобто важкі кайдани, і мріяв про чернецтво.
Пішовши з дому в 1032 році, Феодосій намагався прийняти постриг у київських монастирях, але скрізь отримував відмови в силу свого молодого віку. Дізнавшись про святого Антонія, Феодосій прийшов до нього і прийняв постриг.
У 1054 році святий Феодосій був висвячений в ієромонаха, а в 1057 році обраний ігуменом Києво-Печерської лаври.
У період ігуменства в 1060-62 роках він організував будівництво дерев'яних корпусів монастиря, куди і перейшли усі його тодішні насельники числом близько 100 осіб.
За ініціативою Феодосія Печерського був прийнятий перший Статут Печерського монастиря, складений на основі студійського статуту проживання, список якого був надісланий за проханням Феодосія з Константинополя близько 1068 року. При Феодосії було розпочато будівництво головної монастирської церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці.
Преподобний відомий також як засновник і керівник однієї з перших церковних бібліотек на Русі - бібліотеки Києво-Печерської Лаври. Феодосій прославився своїм аскетизмом, носив старе лахміття.
Перед Великим постом Феодосій ішов у затвор. Закриваючись у печері, він брав із собою трохи хліба, а двері зовні засипали землею, і братія монастиря спілкувалася з ним тільки в разі крайньої необхідності через невеличке віконце, тільки в суботу або неділю.
Помер Феодосій в 1074 році після нетривалої хвороби. Перед смертю він попросив поховати його вночі в тій печері, де він здійснював свій затвор під час Великого посту. Його прохання було виконано. Не пізніше 1088 року преподобний Нестор Літописець написав перше житіє Феодосія.
У 1090 році ігумен і братія лаври вирішили, що тіло Феодосія необхідно перенести в засновану ним церкву. За три дні до свята Успіння ченці почали розкопувати могилу і були знайдені нетлінні мощі Феодосія.
Перенесення мощей преподобного в церкву було звершено у свято Успіння Богородиці при соборі багатьох єпископів і ігуменів київських монастирів. Під час татарської навали мощі Феодосія були покладені під спуд, тобто приховані.
Тропар
Возвысився на добродетель, измлада возлюбив монашеское житие, к желанию доблественне достиг, вселился еси в пещеру и, украсив житие твое пощением и светлостию, в молитвах, яко безплотен, пребывал еси, в Российстей земли, яко светлое светило, просияв, отче Феодосие, моли Христа Бога спастися душам нашим.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
