2 квітня - день пам'яті преподобного Євфросина Синозерського

00:14, 02 квітня 2018
Свята
2718 0
7

В юні роки він жив при Валаамському монастирі, потім переселився в Новгород Великий. Проживши там тривалий час, святий пішов в одну з Новгородських областей - в Бежецьку пятину.

Постриг преподобний прийняв в Успенському Тихвінському монастирі. У 1600 році він почав пустельництво в диких болотах на березі Синичого озера. Поставивши хрест і викопавши печеру, преподобний прожив тут два роки, харчуючись тільки дикими рослинами.

Випадково його знайшли навколишні жителі, які почали приходити до преподобного за настановами, а деякі залишалися жити біля нього.

У 1612 році, коли польські загони грабували Росію, в його пустелі рятувалося від розбою безліч людей. Одного разу преподобний Євфросин передбачив, що поляки йдуть в пустель, і радив всім бігти. Багато хто не повірив йому. «Чому ж ти не йдеш від цього святого місця?» - запитували вони. Старець відповів: «Я прийшов сюди померти заради Христа». Хто послухався святого і пішов з обителі - врятувався, а ті, хто залишилися - всі загинули жорстокою смертю.

Серед насельників обителі був чернець на ім’я Іона. Він злякався слів, сказаних преподобним Євфросином, і хотів бігти разом з іншими. Але преподобний Євфросин втримав його, умовивши ченця залишитися і прийняти смерть заради Господа разом з ним. Після цього святий одягнувся в схимницький одяг і всю ніч провів у молитві.

Наступного дня в обитель увірвалися поляки. Преподобний вийшов з келії і став у поставленого ним хреста. Вороги кинулися до нього: «Старець, віддай нам монастирське майно». «Весь маєток цього монастиря і моє - в церкві Пречистої Богородиці», - відповів преподобний, маючи на увазі духовний скарб.

Загарбники кинулися до храму, а один з них вийняв меча і вдарив преподобного Євфросина в шию. Шия була перерублена до половини, і святий старець впав на землю мертвим. Поляки нічого не знайшли в церкві і повернулися, а вбивця преподобного, не задоволений тим, що святий уже лежав без дихання, пробив йому голову бойовою сокирою. Загинув також чернець Іона.

Разом з преподобним в обителі залишився також один побожний селянин на ім'я Іоанн Сума. Незважаючи на тяжкі рани Іоанн залишився живий. Через деякий час він опритомнів і розповів синові, який повернувся, про те, що сталося.

Тіло преподобного було з честю поховане. У той самий день поховали ченця Іону і всіх, хто загинув від ворожого меча. 

Через 34 роки після смерті святого в його обителі було зведено новий храм в ім'я Пресвятої Трійці і дзвіниця з переходами. З благословення митрополита Новгородського Макарія 25 березня 1655 року мощі преподобного Євфросинія Синьозерського були перенесені під дзвіницю.

Тропар

От юности вперив ум свой к Богу, блаженне Евфросине, и бегая суеты мира сего, достигл еси в пустыню непроходимую, идеже Богу, тя укрепляющу, ангельское житие стяжав, поработал еси довольно Владыце своему Христу в пощении, и в молитвах, и во всенощных бдениях и сподобился еси дара Духа Пресвятаго, еже прорицати будущая, наставляя на стезю покаяния притекающих к тебе и послушающих тя. Темже Всеблагий Бог, видя великую твою к Себе веру,нелицемерную любовь и несумненную надежду, дарова тебе не точию еже веровати в Него, но еже и страдати по Нем, егда от противных сынов в тойже пустыни кровь твоя нещадно излияся. И доселе, яко Авелева, вопиет к Богу, свидетельствующу о сем нетлением мощей твоих. На няже взирающе, умильно вопием: слава Христу, даровавшему тебе благодать толику, Егоже и моли о нас.

Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter