2 березня Православна Церква вшановує пам'ять священномученика Гермогена

00:28, 02 березня 2018
Свята
4131 0
7

Достовірних відомостей про молоді роки патріарха Гермогена, в миру - Єрмолая, на збереглося. Є версії про його походження з вятских посадських людей або донських козаків.

Вперше в письмових джерелах ім'я Єрмолая зустрічається у зв'язку з його священицьким служінням в Казані наприкінці 1570-х років. Він був настоятелем Гостинодворської Микільської церкви міста Казані.

У 1579 році брав участь у перенесенні в цей храм новоявленої ікони Божої Матері Казанської, знайденій після пожежі в місті. У 1587 році, після смерті дружини, ім'я якої історія не зберегла, Єрмолай постригся в ченці, швидше за все - в Чудовому монастирі в Москві, прийнявши ім'я Гермогена. Незабаром після цього він став архімандритом Спасо-Преображенського монастиря в Казані.

У 1589 році Гермоген був хіротонісаний в Москві в єпископа на кафедру митрополита Казанського й Астраханського. На цій посаді став активним провідником політики християнізації неросійського населення Поволжя. З царювання Лжедмитрія I митрополит Гермоген був включений до складу боярської думи як відома і впливова людина.

Святий виступав проти обрання патріархом Ігнатія, вимагав православного хрещення Марини Мнішек. Цар віддав розпорядження виключити Гермогена з думи і заслати в Казань, але його наказ не встигли виконати до вбивства Лжедмитрія I. У липні 1606 року собор російських ієрархів обрав Гермогена Патріархом Московським і всієї Русі.

На цій посаді він проявив себе як відданий прихильник царя Василя IV Шуйського. Патріарх Гермоген був ярим противником «Семибоярщини». Він намагався організувати вибори нового царя з руського роду. Згнітивши серце, погодився визнати царем Владислава, сина польського короля Сигізмунда III, за умови його православного хрещення і виведення польських військ з Росії.

Після відмови поляків від виконання цих умов патріарх Гермоген з грудня 1610 року став розсилати грамоти по містах з закликом до повстання проти інтервентів. Окупанти посадили Гермогена під домашній арешт, а потім насильно звели з патріаршого престолу і взяли під варту в московському Чудовому монастирі.

Після дев'яти місяців ув'язнення в лютому 1612 року патріарх Гермоген мученицьки помер від голоду і спраги. Він був похований в Чудовому монастирі. В 1654 році його нетлінні мощі були перенесені в Успенський собор Московського Кремля. У 1913 році патріарх Гермоген був канонізований як священномученик.

Тропар

Российския земли первопрестольниче и неусыпный о ней к Богу молитвенниче, за веру Христову и паству твою душу свою положив, страну нашу от нечестия избавил еси. Темже вопием ти: спасай нас молитвами твоими, священномучениче Ермогене, отче наш.

Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії» за сприяння Київської духовної академії і семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter